в

в
I невідм., с.
Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "в" (вимовляється "ве").

II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у́ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають: Просторові відношення:
1) із знах. і місц. в. Уживається на означення предмета, місця, простору: а) всередину якого, куди спрямована дія (знах. в.).
2) із знах. і місц. в. Уживається на означення місця, предмета і т. ін., в бік до якого спрямована дія, предмет, або при означенні напряму.
3) із знах. в. Уживається на означення місця, предмета, через які проходить, проникає хто-, що-небудь; крізь, через. || Уживається на означення предметів, поміж яких спрямовано дію.
4) з род. в. Указує на кого-небудь, у межах проживання, перебування чи діяльності якого (яких) відбувається дія. || Указує на господаря місця, приміщення, де відбувається дія. || Указує на автора, про твори якого йде мова.
5) з род. в., заст. Уживається на означення предмета, поблизу, біля якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває. Об'єктні відношення:
6) із знах. і місц. в. Уживається на означення дії: а) в яку хто-небудь залучається, втручається (знах. в.); б) в якій хто-небудь бере участь (місц. в.).
7) із знах. і місц. в. Уживається на означення сфери діяльності, організації, установи і т. ін.: а) до якої вступає, приступає, куди переходить або приймається хто-небудь (знах. в.); б) в якій бере участь, де працює, вчиться хто-небудь (місц. в.).
8) із знах. (у давній формі, яка збігається з сучасним називним відмінком множини) і місц. в. Уживається на означення професійного, соціального середовища, вікової групи: а) до якого (якої) хтось переходить, вступає, куди кого-небудь приймають (знах. в.); б) до якого (якої) хто-небудь належить (місц. в.).
9) із знах. і місц. в. Уживається на означення істоти, предмета, стану: а) в яку (який) перетворюється, переходить хто-, що-небудь (знах. в.); б) в образі якої (якого) перебуває або ким є хто-небудь (місц. в.) (зазвичай із сл. подоба, роль і т. ін.).
10) із знах. і місц. в. Уживається на означення предмета, маси: а) в якого одягається хто-, що-небудь, яким (якою) покривається (знах. в.); б) яким (якою) що-небудь покрите, в якого хтось одягнений (місц. в.). || Уживається на означення предмета, який перебуває на кому-, чому-небудь під час певної дії.
11) із знах. і місц. в. Указує на сферу прояву якої-небудь дії чи ознаки, якості.
12) із знах. і місц. в. Уживається на означення сфери психічної діяльності.
13) із знах. і місц. в. Уживається на означення кого-, чого-небудь, що є об'єктом зацікавлення, прояву того чи іншого ставлення, оцінки і т. ін.
14) із знах. в. Уживається на означення предмета, на якого спрямована дія, з яким стикається, до якого дотикається хто-, що-небудь.
15) із знах. в. Уживається на означення установи, організації і т. ін., до якої хто-небудь звертається.
16) із знах. в. Уживається на означення групування кого-, чого-небудь у щось ціле, якийсь загал.
17) із знах. в. Уживається на означення предмета, з допомогою якого відбувається дія (здебільшого про музичні інструменти).
18) з род. в. Уживається на означення особи (осіб), якій (яким) що-небудь належить чи якої (яких) щось стосується. || Вказує на особу, предмет, у якої (якого) виявляється та чи інша ознака.
19) з род. в. Указує на особу, яку про що-небудь просять, від якої щось вимагають, запозичають у той чи інший спосіб. Часові відношення:
20) із знах. і місц. в. Уживається на означення часу, за якого відбувається дія або коли наявний який-небудь стан. || Уживається на означення чийогось віку, коли відбулася, відбувається дія. || Уживається на означення явища, одночасно з яким відбувається дія.
21) із знах. в. Уживається на означення відтинка часу, протягом якого відбувається дія. || Уживається на означення відтинка часу, за якого щось одержується або дається.
22) із знах. в., заст. Уживається на означення відтинка часу, після закінчення якого відбувається дія. Кількісні відношення:
23) із знах. і місц. в. Уживається на означення міри, ваги, розміру і взагалі кількісної ознаки кого-, чого-небудь чи вартості чогось.
24) із знах. в. Уживається на означення кратності.
25) з місц. в. Уживається на означення кількості частин, з яких складається ціле.
26) з місц. в. Уживається на означення віддалі від кого-, чого-небудь. Означально-обставинні відношення:
27) із знах. і місц. в. Уживається на означення стану (фізичного чи психічного): а) до якого хто-небудь переходить (знах. в.); б) в якому хто-небудь перебуває (місц. в.).
28) із знах. і місц. в. Уживається на означення обставин, умов: а) в які хто-, що-небудь потрапляє (знах. в.); б) в яких хто-, що-небудь перебуває (місц. в.).
29) із знах. і місц. в. Уживається на означення способу дії. || Уживається на означення взаємовідносин між ким-небудь.
30) із знах. і місц. в. Указує на вигляд, форму, зовнішність або якусь ознаку кого-, чого-небудь.
31) із знах. в. Уживається на означення схожості, подібності кого-, чого-небудь до когось, чогось. || Із повторенням іменника означає цілковиту схожість, точність.
32) із знах. в. Уживається на означення відповідності однієї дії до іншої (зазвичай у сполученнях у такт, у ногу).
33) із знах. в. Уживається на означення того, ради чого, з якою метою здійснюється або існує що-небудь.
34) із знах. в., у сполуч. зі сл. грати, гуляти. Уживається на означення гри.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?
Синонимы:

Полезное



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»